У1912 році М.Гумільов та С.Городецький проголосили появу акмеїзму. З цим напрямом було пов’язано чимало поетів: М.Кузмін, А. Ахматова, О. Мандельштам, Г. Іванов, В.Нарбут, М. Зенкевич та інші. Акмеїсти проголошували матеріальність і предметність тематики та образів, закликали до точності слова.
Одночасно
з акмеїстами в боротьбу за лідерство в російській поезії вступають футуристи,
які називали себе літераторами майбутнього. Футуристи оголосили війну існуванню
двох світів, яке декларували символісти: реального та потойбічного. Основні
дійові особи футуризму- В.Маяковський, В.Хлєбников, М.Асєєв, Д.Бурлюк,
Сєвєрянин І.
Літературному
процесу ХХ століття притаманне тяжіння до демократизації, до творчого
самоствердження широких народних мас. З’являються “новоселянські” поети,
заслугою яких є збагачення поезії фольклорно-пісенним колоритом, діалектизмами,
слов’янською міфологією,метафорами. Цю групу представляють С.Єсенін, М.Клюєв,
ШиряєвецьО., П.Орєшин.
Одночасно
з авангардистами та “новоселянськими” поетами, поза літературними
угрупованнями, творили І.Бунін, В.Ходасевич, М Цвєтаєва,Б.Пастернак, чиї поезії
органічно поєднали класичну чіткість і прозорість мови з пошуками нових шляхів
розвитку літератури.
Немає коментарів:
Дописати коментар