Вшанування пам'яті Миколи Лукаша

19 грудня, у день Святого Миколая, в Музеї книги і друкарства України відбувся вечір пам’яті відомого перекладача, лексикографа та письменника Миколи Лукаша. Саме в цей день, 90 років тому народився Микола Олексійович. Сьогодні Микола Лукаш поряд із М. Зеровим, Г. Кочуром, Б. Теном належить до кращих перекладачів ХХ століття. Він переклав із 18 мов понад тисячу прозових і поетичних творів більше сотні авторів. Вшанувати М. Лукаша прийшли його земляки, друзі, колеги, відомі письменники, перекладачі, митці. Теплими словами розпочала вечір директор Музею книги і друкарства  України - Валентина Григорівна Бочковська. Вона привітала гостей із святом Святого Миколая та зауважила, що «вшанування пам’яті Миколи Лукаша у стінах Музею є дуже символічним, адже все життя відомого перекладача було пов’язане із  книгою». Голова Комісії з вивчення творчої спадщини М. Лукаша  - Леонід Васильович Череватенко відзначив, що геніальний перекладач так і не був відповідно пошанований за життя. Тричі Миколу Лукаша подавали на здобуття Шевченківської премії – і щоразу прохання було відхилене. Сам Леонід Васильович всіляко сприяє вивченню, дослідженню та поширенню інформації про перекладача. Він - автор передмов до видань творів у перекладі Миколи Лукаша. У 2003 р.  вперше підготував і видав добірку (близько 200) оригінальних «шпигачок». (Жанр cтворений М. Лукашом під псевдонімом Микола Нежурись).  Цього року у видавництві «Києво-Могилянська академія» вийшла перша книга спогадів «Наш Лукаш». Автор передмови та упорядник тексту – Л. Череватенко. На вечорі також прозвучала поезія М. Лукаша та добірка його «шпигачок» із уст народного артиста України – Бориса Лободи. До вечора пам’яті в Музеї книги і друкарства України було підготовлено та відкрито виставку перекладача, лексикографа, письменника - Миколи Лукаша під назвою «Явити Сховане і мовить  Несказанне». На виставці представлені видання творів у перекладі Миколи Олексійовича, його архівні матеріали. Особливий інтерес становлять ще не опубліковані на сьогодні матеріали: рецензії, літературознавчі статті. Увагу також привертає лист М. Лукаша до друга, відомого перекладача Григорія Кочура, датований 6 квітня 1964 р. Доповнюють виставку кролевецькі рушники (надані Музеєм українського народного декоративного мистецтва), які із дитинства були близькі та рідні М. Лукашу.